«Вісім років......Вісім років терпіння,інколи болю,а головне боротьби за кожен день життя. Вісім років надії.....» - саме з цих слів починалася моя сповідь,яку я написала,майже,рік тому. І ось 20 лютого,вже виповнилося ДЕВ ‘ЯТЬ років, з тих пір, як я  «підсіла» на діаліз.І як зараз пам’ятаю ті відчуття,які я відчувала дев’ять років тому,наскільки  мені стало добре коли мене  підключили до апарату…….

……На той момент у мене вперше за два місяці був двогодинний здоровий сон, бо до цього в мене були, можна так сказати, пекельні дні і ночі. Чому пекельні? тому що я два місяці,майже,взагалі не спала……на вигляд , Я вже була не Я –все тіло настільки набрякло,що я на той момент нагадувала повітряну кульку, в останні дні перед початком діалізних днів,я вже практично не ходила самостійно ,всі органи   відмовлялися працювати через інтоксикацію організму…….нирки вже не виконували свою функцію…….і до всього цього,до такого критичного стану я довела себе сама……….до такого стану довела мене моя впертість. Я постійно торочила мамі,яка мене щохвилини вмовляла поїхати до лікарні, що зі мною нічого серйозного не трапилося,що я одужаю і без допомоги лікарів,що це все тимчасово…. Але я тоді помилялася,і в кінці кінців здала свою позицію і погодилася поїхати до лікарні….

....20 лютого- цей день можна назвати моїм другим днем народження,який я ніколи не святкувала……Так,діаліз подарував мені життя,завдячуючи гемодіалізу я живу,але………. В такому житті,є багато «але»………з кожною процедурою гемодіаліза,організм хворого все більше і більше виснажується……і це одна з причин,через,яку я погодилася почати збір коштів на трансплантацію нирки……

……Майже рік тому,мої друзі порадили мені шукати клініку,бо для того,щоб розпочинати відкривати збір коштів,треба було знати конкретно,в якій клініці мені погодяться робити операцію. І тоді я знайшла такий варіант,як перехресна трансплантація нирки в  клінікі Медікана в Туреччині.Перехресна трансплантація-скажу простою мовою,це коли дві сім’ї обмінюються органами.Тобто ,наприклад,нирка моєї мами мені не підходить,тому що в нас різні групи крові,але  орган може підійти по всім параметрам хворому з іншої родини, котрому також потрібна трансплантація нирки, а нирка донора з тієї  іншої сім’ї повинна підходити мені. І тоді,коли клінікою буде підібрано ідеально дві пари,і будуть кошти на саму операцію,і тільки тоді можна починати процес підготовки до операції і та робити перехресну пересадку нирки……..

…….І ось скоро,а саме в травні,буде рік від початку збору коштів. За цей час було прикладено дуже багато зусиль моїми друзями,знайомими,волонтерами,для того щоб зібрати чималеньку суму,це сума,яка трохи «не дотягує» до половини потрібної суми. Допомогали всі,від бізнесменів та політиків місцевого рівня до дітей,які самі перемогли страшну хворобу………але здебільшого допомагали люди прості,і водночас такі особливі. Особливість їхня в тому,що вони звернули увагу на мою проблему,проблему дорослої тяжкохворої дівчини……не залишили мене боротися з хворобою на одинці,а допомагали і продовжують допомагати,хто чим може……хто моральною підтримкою,хто фінансовою,хто інформаційною………і я дуже часто чую такі слова «пробач,що мало», «немає за,що дякувати»………….Але повірте,навіть найменша краплинка Вашої доброти,може принести МегаБагато користі,людині,яка потребує допомоги!!!......

......І хочу зізнатися,що збір коштів-морально,мені дається….тяжкувато. Він мене сковує,як особистість…….і сама хвороба,робить зі мною те ж саме. Але я точно знаю,що в кінці тунеля  на мене чекає світло під назвою «ЖИТТЯ», і що те світло варте  цих неймовірних зусиль,прикладених  неймовірними людьми,які мені допомагають долати цей непростий шлях.....

P.S. А ще хочу зізнатися, що завдяки хворобі я познайомилася з величезною кількістю небайдужих і крутих ДОБРЯКІВ ,за знайомство з якими я буду пишатися все своє життя!!! І обіцяю повернути кожну краплину Вашої доброти- добрими справами в цей світ!!! Люблю Вас….Люблю Життя……І тому все буде добре!!!!